36. Відтак приходить з ними Ісус на місцину, що називається Гетсиманія, і говорить учням: Посидьте тут, доки Я піду, помолюся там.
37. І, взявши з Собою Петра і обидвох братів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити.
38. Тоді сказав їм Ісус: Душа Моя тужить смертельно; побудьте тут і попильнуйте зі Мною.
39. І, пройшовши трохи далі, упав ницьма обличчям Своїм, молився і казав: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обмине Мене чаша оця; а втім, не як Я хочу, але як Ти.
40. І повернувся до учнів, й знайшов їх сплячими, і сказав Петрові: Чи й справді не могли ви одну годину помолитися зі Мною?
41. Пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу: дух бадьорий, а плоть немічна.
42. І знову, як відійшов удруге, молився, кажучи: Батьку Мій! Якщо не може ця чаша обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя.
43. І знову повернувся до учнів і знайшов їх сплячими, бо очі в них обважніли.
44. Він знову залишив їх, відійшов і помолився втретє, виповівши ті самі слова.
45. Тоді прийшов до учнів Своїх і сказав їм: А ви все ще спите? Ось наблизилася година, і Сина Людського віддадуть до рук грішників;
46. Підводьтеся, підемо: Ось, наблизився той, що зрадив Мене.
47. І коли Він ще говорив, аж ось, Юда, один із дванадцятьох, прийшов, і з ним безліч народу з мечами й кілками, від першосвящеників і старшин народних.