7. Тоді підвелися всі діви ті і приготували свої світильники.
8. А нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, тому що світильники наші гаснуть.
9. А мудрі відповідали: Щоб не сталося і в нас нестачі, а також у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
10. Та коли пішли вони купляти, прийшов наречений, і обачні увійшли з ним на шлюбний бенкет, і двері зачинилися.
11. Потому приходять також інші діви і кажуть: Господе! Господе! – відчини нам.
12. А Він сказав їм у відповідь: Істину повідую вам: Не знаю вас.
13. Тож пильнуйте, бо не відаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
14. Бо Він учинить, мов чоловік, який рушав до чужої країни, прикликав служників своїх і доручив їм маєток свій:
15. І одному дав він п‘ять талантів, другому два, а тому одного, – кожному за спромогою його; і відразу рушив.
16. Той, що дістав п‘ять талантів, пішов і використав їх на справу і надбав ще п‘ять талантів.
17. Так само учинив і той, що дістав два таланти, – він також надбав ще два.
18. А той, що одержав одного таланта, пішов і закопав його в землю і утаємничив срібло господаря свого.
19. По тривалім часі, повертається господар тих служників і вимагає в них звіту.
20. Підійшов той, що одержав п‘ять талантів і приніс надбані п‘ять талантів і сказав: Мій пане! П‘ять талантів дав ти мені, інших п‘ять талантів я надбав за них.
21. Господар його сказав йому: Гаразд, старанний і вірний слуго! У малому ти був вірний, над багатьма настановлю тебе; увійди в радість господаря твого.
22. Підійшов також і той, що одержав два таланти, і сказав: Мій пане! Два таланти дав ти мені; ось інших два таланти я надбав за них.
23. Господар його сказав йому: Гаразд, старанний і вірний слуго! У малому ти був вірний, над багатьма тебе настановлю; увійди в радість господаря твого.
24. Підійшов і той, що дістав одного таланта, і сказав: Мій пане! Я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25. То я мав острах, пішов і утаємничив твого таланта в землі; і ось тобі твоє.
26. А господар його сказав йому у відповідь: Лукавий слуго і ледачий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав.
27. Тому мусив ти віддати срібло купцям, і я, повернувшися, одержав би моє з набутком;