8. А ви не називайтеся вчителями, бо один у вас учитель – Христос, а ви всі – брати;
9. І батьком собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Батько, Котрий на небесах;
10. І не називайтеся наставниками, бо один у вас наставник – Христос.
11. Найбільший з-поміж вас нехай буде вам служником:
12. Бо хто підносить себе, той принижений буде; а хто принижує себе, той піднесеться.
13. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям; бо самі не входите і бажаючих увійти не пускаєте.
14. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що пожираєте оселі вдів і лукаво довго молитеся: за це приймете ще більший осуд.
15. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і суходіл, щоб навернути бодай одного; і коли це трапляється, вчиняєте його сином геєни, удвічі гіршим од вас.
16. Горе вам, вожді сліпі, котрі запевняють: Якщо хтось присягнеться храмом, то нічого; а якщо хтось присягнеться золотом храму, за ним буде провина.
17. Нерозумні та сліпі! Що більше: золото, чи храм, котрий освячує золото?
18. Також: Якщо хтось присягнеться жертовником, то нічого; а якщо присягнеться тим даром, котрий на ньому, той завинив.
19. Нерозумні і сліпі! Що більше: дар, чи жертовник, що освячує дара?
20. Отож, той, хто присягається жертовником, присягається ним і всім тим, що на ньому.
21. І той, що присягається храмом, присягається ним і Тим, що Живе в ньому.
22. І той, що присягається небом, присягається престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
23. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м‘яти, ганусу й кмину, і покинули найважливіше в Законі: суд, милість і віру; це належало чинити і того не залишати.