5. Але вони знехтували запрошенням, і пішли, хто на поле своє, а хто до свого крамарювання;
6. А інші схопили служників його, знущалися з них і вбили їх.
7. Коли зачув про те цар, то розгнівався й послав своє військо й винищив убивників тих і спалив місто їхнє.
8. Тоді сказав він служникам своїм: Шлюбний бенкет готовий, а запрошені не були достойні;
9. Отож, підіть на перехрестя і всіх, кого знайдете, кличте на шлюбний бенкет.
10. І служники оті вийшли на шляхи, зібрали всіх, кого лише знайшли, і злих, і добрих; і шлюбний бенкет виповнився весільниками.