19. І віддадуть Його поганам на наругу та биття і на розп‘яття, і третього дня воскресне.
20. Тоді наблизилася до Нього матір синів Зеведеєвих із синами своїми, і вклонилася, бажаючи чогось просити в Нього.
21. Він сказав їй: Чого ти бажаєш? Вона сказала Йому: Скажи, щоб оці двоє синів моїх сіли у Царстві Твоєму один праворуч, а другий ліворуч Тебе.
22. І відповів Ісус: Не відаєте, чого просите; чи можете пити чашу, котру Я буду пити? Або хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся? Вони сказали Йому: Можемо.
23. І сказав їм: Справді чашу Мою будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хреститися; але дати сісти у Мене праворуч, або ліворуч – не від Мене залежить; але для кого Мій Батько приготував.
24. Зачувши це, інші десять учнів почали нарікати на двох братів.
25. А Ісус покликав їх і сказав: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі мають владу над ними;
26. Але поміж вами нехай не буде так: а хто хоче поміж вами бути більшим, нехай буде вам служником;
27. І хто хоче поміж вами бути першим, нехай буде вам рабом;
28. Бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але для того, аби послугувати і віддати життя Своє для спокути за багатьох.
29. І коли виходили вони з Єрихону, за Ним рушило багато народу.
30. Аж ось, двоє сліпих, що сиділи біля шляху, почули, що мимо проходить Ісус, і почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!
31. А народ примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!
32. Ісус зупинився, підкликав їх і сказав: Чого ви хочете від Мене?
33. Вони сказали Йому: Господе! Щоб відкрилися очі наші.