Євангелія Від Матвія 14:7-23 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

7. А тому він з присягою пообіцяв їй дати все, чого вона попросить.

8. А вона, навчена матір‘ю своєю, сказала: Дай мені отут, на тарелі, голову Івана Хрестителя.

9. І засмутився цар; але заради присяги і тих, що були біля столу, звелів дати їй.

10. І послав відтяти Іванові голову у в‘язниці.

11. І принесли голову його на тарелі і дали дівчині, а вона віднесла матері своїй.

12. А учні його прийшли, забрали тіло його і поховали його; і пішли й повідали Ісусові.

13. І коли зачув Ісус про те, то поплив на човні до пустельної місцини самотою; а народ, зачувши про це, пішов за Ним з міст пішки.

14. І, як вийшов Ісус, то побачив безліч людей, і пожалів їх і уздоровив хворих їхніх.

15. А коли настав вечір, наблизилися до Нього учні Його і сказали: Місцина тут пустельна, і час уже пізній; відпусти народ, щоб вони пішли до поселення і купили собі їжі.

16. Але Ісус сказав їм: Не треба їм відходити; ви дайте їм їсти.

17. А вони кажуть Йому: У нас тут лише п‘ять хлібів та дві рибини.

18. Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.

19. І звелів народові прилягти на траву, а тоді взяв п‘ять хлібів і дві рибини, глянув на небо, благословив, і, переламавши, дав хліби учням, а учні – народові.

20. І їли всі, і наситилися; і набрали кусків, що залишилися, дванадцять повних кошів;

21. А тих, що їли, було близько п‘яти тисяч чоловік, окрім жінок та дітей.

22. І тут-таки змусив Ісус учнів Своїх зайти до човна і відпливти передніше від Нього на другий берег, доки Він відпустить народ.

23. І коли відпустив народ, то Він зійшов на гору, аби помолитися самотою; і увечері залишався там сам.

Євангелія Від Матвія 14