16. Але Ісус сказав їм: Не треба їм відходити; ви дайте їм їсти.
17. А вони кажуть Йому: У нас тут лише п‘ять хлібів та дві рибини.
18. Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.
19. І звелів народові прилягти на траву, а тоді взяв п‘ять хлібів і дві рибини, глянув на небо, благословив, і, переламавши, дав хліби учням, а учні – народові.
20. І їли всі, і наситилися; і набрали кусків, що залишилися, дванадцять повних кошів;
21. А тих, що їли, було близько п‘яти тисяч чоловік, окрім жінок та дітей.
22. І тут-таки змусив Ісус учнів Своїх зайти до човна і відпливти передніше від Нього на другий берег, доки Він відпустить народ.
23. І коли відпустив народ, то Він зійшов на гору, аби помолитися самотою; і увечері залишався там сам.
24. А човен уже був на середині моря, і його било хвилями, тому що вітер був супротивний.
25. А о четвертій сторожі ночі пішов до них Ісус, йдучи морем.
26. І учні, коли побачили Його, що Він простує морем, жахнулися і казали: Це привид! – і від страху закричали.
27. Але Ісус наразі озвався до них і сказав: Збадьортеся: це Я, не бійтеся.
28. Петро сказав Йому у відповідь: Господе! Якщо це Ти, накажи мені прийти до Тебе по воді.
29. Він сказав: Іди. Петро вийшов з човна і пішов по воді, щоб наблизитися до Ісуса;
30. Але він бачив сильний вітер, і злякався, і почав потопати, а тоді закричав: Господе! Врятуй мене!
31. Ісус відразу простягнув руку, підтримав його і сказав йому: Маловірний! Нащо ти засумнівався?
32. І коли зайшли вони до човна, вітер затих.
33. А ті, що були в човні, підійшли, вклонилися Йому і сказали: Справді, Ти – Син Божий.