38. Поле є світ; добре насіння, це – сини Царства, а плевели – сини лукавого;
39. А ворог, що посіяв їх, є диявол; жнива є кінець світу, а женці суть Ангели.
40. Тому отак, як збирають плевели і вогнем спалюють, так буде наприкінці світу цього:
41. Пошле Син Людський Ангелів своїх, і зберуть із Царства Його всі спокуси і тих, що вчиняють беззаконня.
42. І вкинуть їх до печі вогненної; там буде плач і скрегіт зубів;
43. Тоді праведники засяють, мов сонце, у Царстві Батька їхнього. Хто має вуха чути, нехай чує!
44. Ще схоже Царство Небесне на скарб, схований у полі; котрого знайшов чоловік і утаємничив, і від радости з того йде і продає все, що має, і купляє те поле.
45. Ще схоже Царство Небесне на купця, що шукає гарних перлин,
46. І котрий, коли знайшов одну коштовну перлину, пішов, і продав усе, що мав, і купив її.
47. Ще схоже Царство Небесне на невід, що закинутий в морі, і який захопив чимало всілякої риби;