14. І, якщо хочете прийняти, він є Ілля, котрому належало прийти.
15. Хто має вуха чути, нехай почує!
16. До кого ж цей рід прирівняю? Він схожий на дітей, котрі сидять на вулиці і звертаються до своїх приятелів,
17. І кажуть: Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам сумних пісень, а ви не ридали.
18. Бо прийшов Іван, не їсть, не п‘є; і кажуть: У ньому демон.
19. Прийшов Син Людський, їсть і п‘є, і кажуть: Ось чоловік, котрий любить їсти і пити вино, друг митникам і грішникам. І виправдана премудрість дітьми її.
20. Тоді почав Він докоряти містам, у котрих найбільше виявлялася сила Його, через те, що вони не покаялися:
21. Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні явлені були сили, котрі явлені у вас, то давно вони у веретищах і попелі покаялися б.