20. І привели його до Нього. І тільки-но біснуватий побачив Його, дух потряс його; він упав на землю і валявся, випускаючи піну.
21. І запитав Ісус батька його: Як давно це сталося з ним? Він сказав: З дитинства;
22. І часто дух кидав його і в огонь, і в воду, аби погубити його; та коли щось можеш, змилуйся над нами і допоможи нам.
23. Ісус сказав йому: Якщо можеш хоч трохи вірувати, все можливо віруючому.
24. І тієї ж миті батько юнака вигукнув із слізьми: Вірую, Господе! Допоможи моїй недовірі!
25. Ісус побачив, що збігається народ, і заборонив духові нечистому, сказавши йому: Дух німий і глухий! Я наказую тобі, вийди з нього і вже ніколи не входь в нього.
26. Той голосно закричав і сильно потряс його, і вийшов; і він (юнак) став, наче мертвий, аж так, що чимало (присутніх) казали, що він помер.
27. Але Ісус узяв його за руку, підняв його; і він підвівся.
28. А коли зайшов Ісус у дім, учні Його запитували Його на самоті: А чому ми не могли вигнати його?
29. І сказав їм: Цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту.
30. Як вийшли звідти, то проходили через Галілею; і Він не хотів, щоб хтось упізнав.
31. Бо навчав учнів Своїх і казав їм, що Син Людський буде виданий в руки людські, і вб‘ють Його, і по смерті третього дня воскресне.