12. Він сказав їм у відповідь: Правда, Ілля має прийти передніше і влаштувати все; і Синові Людському, як написано про Нього, належить вельми постраждати і бути зневаженому;
13. Але кажу вам, що й Ілля прийшов, і вчинили з ним, як хотіли, як написано про нього.
14. Коли Він повернувся до учнів, побачив багато народу біля них і книжників, що сперечалися з ними.
15. І відразу увесь народ, тільки-но побачивши Його, вельми здивувався, побіг назустріч і вітав Його.
16. Він запитав у книжників: Про що сперечаєтеся з ними?
17. Один з народу сказав у відповідь: Учителю! Я привів до Тебе сина мого, що духа німоти має.
18. Де лиш не схопить його, кидає на землю, і він піну пускає, і скрегоче зубами своїми і ціпеніє; казав я учням Твоїм, щоб вигнали його, та вони не змогли.
19. Відповідаючи йому, Ісус сказав: О, роде невірний! Доки Я буду з вами? Доки буду Я вас терпіти? Приведіть його до Мене.
20. І привели його до Нього. І тільки-но біснуватий побачив Його, дух потряс його; він упав на землю і валявся, випускаючи піну.
21. І запитав Ісус батька його: Як давно це сталося з ним? Він сказав: З дитинства;
22. І часто дух кидав його і в огонь, і в воду, аби погубити його; та коли щось можеш, змилуйся над нами і допоможи нам.
23. Ісус сказав йому: Якщо можеш хоч трохи вірувати, все можливо віруючому.