22. Прийшов до Віфсаїду, і привели до нього сліпого й попросили, щоб доторкнувся до нього.
23. Він узяв сліпого за руку, вивів його за поселення, помазав слиною очі і поклав на нього руки, та й запитав у нього: Чи бачить щось?
24. Він глянув і сказав: Бачу перехожих людей, що ходять, мов дерева.
25. Потім знову поклав руки на очі йому і наказав глянути. І він прозрів і почав бачити все виразно.
26. І послав його додому, сказавши: Не заходь до поселень і не оповідай нікому в поселенні.
27. І пішов Ісус з учнями Своїми в поселення Кесарії Пилипової, а в дорозі запитував учнів Своїх: За кого Мене мають люди?
28. Вони відповідали: За Івана Хрестителя, інші – за Іллю, а ще одні – за одного з пророків.
29. Він сказав їм: А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: Ти – Христос!
30. І заборонив їм, щоб нікому не говорили про Нього.
31. І почав навчати їх, що Синові Людському багато треба вистраждати, відцураються од Нього старці, першосвященики і книжники, і вб‘ють Його, а третього дня Він воскресне.
32. І говорив про це відверто. Але Петро відкликав Його і почав заперечувати Йому.
33. Але Він, обернувшися і глянувши на учнів Своїх, заборонив Петрові, кажучи: Відійди од Мене, сатано, тому що ти міркуєш не про те, що Боже, але що людське.