1. За тих днів, коли зібралося дуже багато народу і нічого було їм їсти, Ісус прикликав учнів Своїх і сказав їм:
2. Жаль Мені народу, що вже три дні зі Мною, але нічого не їсть;
3. Якщо голодними відпущу їх до осель їхніх, то знесиліють у дорозі, бо деякі з них прийшли здалеку.
4. Учні Його відповідали Йому: Звідки хтось зміг би взяти тут у пустелі хлібів, щоб нагодувати їх?
5. І запитав у них: Скільки у вас хлібів? Вони сказали: Сім.
6. Тоді звелів народові прилягти на землю; і, взявши сім хлібів і подякувавши, переламав і дав учням Своїм, щоб вони роздали; і вони роздали народові.
7. Було в них також трохи рибин; благословивши, Він звелів роздавати і їх.
8. І їли і наситилися; і набрали кусків, що залишилися, сім кошиків.
9. А тих, що їли, було близько чотирьох тисяч. І відпустив їх.
10. І відразу зайшов до човна з учнями Своїми, прибув до Далманутського краю.
11. Вийшли фарисеї, почали з Ним сперечатися і вимагали від Нього ознак на небі, – спокушали Його.
12. І Він, глибоко зітхнувши, сказав: Нащо рід цей вимагає ознак? Істину вам кажу, не дасться родові цьому ознака.
13. І покинув їх – знову зайшов до човна і відплив на той бік.
14. При цьому учні Його забули взяти хлібів і, окрім одного хліба, не мали з собою в човні.
15. А Він заповідав їм, кажучи: Глядіть, бережіться закваски фарисейської і закваски Іродової.
16. І міркували поміж собою, говорячи: Це означає, що немає хлібів у нас.
17. Ісус дізнався про те, тому сказав їм: Чому хвилюєтеся, через те, що немає у вас хлібів? Ви й досі не розумієте і не тямите? Чи досі у вас закам‘яніле серце?
18. Маючи очі – не бачите? Маючи вуха – не чуєте? І не пам‘ятаєте?