47. Увечері човен був посеред моря, а Він один на землі.
48. І побачив, як вони бідують, веслуючи, бо вітер був супротивний; близько четвертої сторожі вночі підійшов до них, йдучи по воді, і хотів проминути їх.
49. А вони, коли побачили Його, то подумали, що це привид, і закричали.
50. Бо всі бачили Його і злякалися. І тієї ж хвилі Він озвався до них, і сказав їм: Бадьортеся; це Я, не бійтеся.
51. І ступив до них у човен; і вітер затих. І вони вельми дивувалися в собі і вражалися.
52. Бо не осмислили дива над хлібами, тому що серце їхнє було закам‘яніле.
53. І коли перепливли, прибули на землю Генісаретську і пристали до берега.
54. Коли вийшли вони з човна, відразу мешканці, впізнавши Його, оббігли всі околиці ті і почали на ношах приносити недужих туди, де Він, як запевняли, був.