4. А Ісус сказав їм: Не буває пророка без пошани, хіба що на батьківщині своїй і в родичів, а також у домі своєму.
5. І не міг звершити там жодного дива; тільки на небагатьох недужих поклав руки і уздоровив їх.
6. І дивувався з їхньої невіри. Потім ходив по довколишніх поселеннях і навчав.
7. А тоді прикликав дванадцятьох і почав посилати їх по двоє і дав їм владу над нечистими духами.
8. І заповідав їм нічого не брати в дорогу, окрім одного посоха: ні торбини, ні хліба, ані мідяків у поясі,
9. Але взутися у просте взуття і не вдягатися у дві одежі.
10. І сказав їм: Якщо десь увійдете в дім, залишайтеся в ньому, аж доки не вийдете з тої місцини.
11. І якщо хтось не прийме вас, і не буде слухати вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох із ваших ніг, як свідчення супроти них. Істину вам повідую: Краще буде Содомові і Гоморі у день суду, аніж тому місту.
12. Вони пішли і проповідували каяття;
13. Виганяли багатьох бісів і багатьох недужих намащували оливою і уздоровлювали.
14. А цар Ірод, коли зачув про Ісуса, – бо ймення Його стало відомим, – казав: Це Іван Хреститель воскрес із мертвих, і тому великі дива виявляють себе через Нього.