16. А ті, що бачили, оповіли їм, як усе те сталося з біснуватим, і про свиней.
17. І почали просити Його, щоб залишив їхній край.
18. І коли Він зайшов до човна, той, що був біснуватим, просив Його, аби лишитися при Ньому.
19. Але Ісус не дозволив Йому, сказавши: Йди додому, до своїх, і розкажи їм, що вчинив з тобою Господь і як помилував тебе.
20. І пішов, і почав проповідувати в Десятимісті, що вчинив з ним Ісус. І всі дивувалися.
21. Коли Ісус знову переплив човном на другий берег, зібралося до Нього безліч народу. Він був біля моря.
22. І ось, приходить один із старших синагоги, на ім‘я Яір, і, забачивши Його, падає до ніг Йому.
23. І вельми просить Його, кажучи: Доня моя помирає; прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і лишилася живою.
24. Ісус пішов за ним. За Ним безліч народу простувало слідом і тіснили Його.
25. Одна жінка, котра дванадцять літ страждала на кровотечу,
26. Багато натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та жодної помочі з того не мала, а здоров‘я її ще погіршало, –
27. Вона вже чула про Ісуса, а тому підійшла в юрбі ззаду і торкнулася Його одежі;
28. Бо казала собі: Якщо бодай до Його одежі торкнуся, то уздоровлюся.
29. І тієї ж миті припинилася в неї кровотеча, і вона відчула в тілі, що уздоровлена від хвороби.
30. Водночас Ісус відчув Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, і звернувся до народу і сказав: Хто торкнувся до Моєї одежі?
31. Учні сказали Йому: Ти бачиш, що народ тіснить Тебе, і кажеш: Хто торкнувся до Мене?