9. І сказав учням Своїм, щоб готовий був для Нього човен з причини велелюдности, аби не вчинили тісняви біля Нього.
10. Тому що багатьох Він уздоровив, і то так, що багато з них, котрі мали виразки на тілі кинулися до Нього, щоб торкнутися Його.
11. І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти – Син Божий!
12. Але Він суворо забороняв їм, щоб вони не виявляли Його.
13. Відтак вийшов на гору і покликав до Себе, кого сам бажав; і прийшли до Нього.
14. І визначив із них дванадцятьох, аби з Ним були, і щоби посилати їх на проповідь.
15. І щоб вони мали владу уздоровлювати від недуг і виганяти бісів.
16. Настановив Симона, якому дав ім‘я Петро;
17. Якова Зеведеєвого та Івана, брата Якова, і дав їм ймення Воанергес, цебто “Сини грому”,
18. Андрія, Пилипа, Варфоломія і Матвія, Хому і Якова Алфеєвого, Тадея і Симона Кананіта,
19. Та Юду Іскаріотського, котрий зрадив Його.
20. І прийшли в дім; і знову зійшовся народ аж так, що вони й хліба не могли з‘їсти.
21. Коли почули про це ближні Його, то пішли, щоб забрати Його, бо казали, що Він нестямний.
22. А книжники, що прийшли з Єрусалиму, казали, що Він має в Собі Вельзевула, і виганяє демонів силою бісівського князя.
23. І прикликав їх і говорив їм притчами: Як може сатана виганяти сатану?
24. Якщо царство розділиться саме в собі, не може встояти таке царство;
25. І якщо дім розділиться сам у собі, не зможе устояти той дім;
26. І якщо сатана повстав супроти себе самого і розділився, не може встояти, але прийшов кінець йому;
27. Ніхто-бо не може вдертися в дім дужого і пограбувати майно його, якщо передніше не зв‘яже дужого, – й аж тоді пограбує господ у його.
28. Істину кажу вам: Простяться синам людським усі гріхи і зневага, якою б вони не зневажали;