8. Ісус відразу пізнав духом Своїм, що вони отак міркують у собі, і сказав їм: Навіщо так мислите в серцях ваших?
9. Що легше? Чи сказати недужому: “Прощаються тобі гріхи”? Чи сказати: “Підведися, візьми свою постіль і ходи”?
10. Але, щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – каже недужому:
11. Тобі кажу: Підведися, візьми постіль свою і йди у дім твій.
12. Він відразу підвівся, узяв постіль і вийшов перед усіма, і всі дивувалися і прославляли Бога, кажучи: Ніколи нічого подібного ми не бачили!
13. І знову Ісус вийшов до моря; і увесь народ пішов до Нього, і Він навчав їх.
14. А коли проходив, то побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: Іди за Мною. І він підвівся й пішов слідом за Ним.
15. І коли Ісус приліг у домі його, прилягли з Ним і учні Його, і багато митників і грішників; бо їх було багато і вони йшли слідом за Ним.