10. Бо знав, що першосвященики видали Його через заздрощі.
11. Але першосвященики підбурили народ просити, щоб відпустив їм краще Варавву.
12. А Пилат, відповідаючи, сказав їм: А що ж ви хочете, щоб я вчинив із Тим, Котрого ви називаєте Царем Юдейським?
13. Вони знову закричали: Розіпни Його!
14. Пилат сказав їм: Якого ж злочина Він учинив? Але вони ще запекліше кричали: Розіпни Його!
15. Тоді Пилат, бажаючи вчинити бажане народові, відпустив їм Варавву, а Ісуса, покатувавши, спровадив на розп‘яття.
16. А вояки відвели Його всередину дому, себто в преторію, і зібрали увесь загін вояків.
17. І одягли Його в багряницю і, сплівши терновий вінець, поклали на Нього;
18. І почали вітати Його: Радій, Царю Юдейський!
19. І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього і, стаючи на коліна, вклонялися Йому.
20. А коли познущалися з Нього, стягнули з Нього багряницю, одягнули Його у власну одежу Його і повели Його, щоб розп‘ясти Його.
21. І примусили одного перехожого, кирінейця Симона, батька Олександра та Руфи, що йшов саме з поля, нести хреста Його.