1. Негайно вранці першосвященики із старшинами та книжниками і увесь синедріон зібрали нараду і, зв‘язавши Ісуса, вивели і віддали Пилатові.
2. Пилат запитав Його: Ти – Цар Юдейський? А Він сказав йому у відповідь: Ти кажеш.
3. І першосвященики звинувачували Його вельми.
4. А Пилат знову запитав у Нього: Ти нічого не відповідаєш? Але Ти бачиш, як багато звинувачень супроти Тебе.
5. Але Ісус і на це нічого не відповів, так, що Пилат дивувався.
6. Проте на всіляке свято він відпускав їм одного в‘язня, якого просили вони.
7. Тоді був ув‘язнений один чоловік, на ім‘я Варавва, із своїми спільниками, котрі під час бунту вчинили вбивство.
8. І народ почав кричати і просити Пилата про те, що він завжди учиняв для них.
9. Але він сказав їм у відповідь: Чи хочете, – відпущу вам Царя Юдейського?
10. Бо знав, що першосвященики видали Його через заздрощі.
11. Але першосвященики підбурили народ просити, щоб відпустив їм краще Варавву.
12. А Пилат, відповідаючи, сказав їм: А що ж ви хочете, щоб я вчинив із Тим, Котрого ви називаєте Царем Юдейським?
13. Вони знову закричали: Розіпни Його!
14. Пилат сказав їм: Якого ж злочина Він учинив? Але вони ще запекліше кричали: Розіпни Його!
15. Тоді Пилат, бажаючи вчинити бажане народові, відпустив їм Варавву, а Ісуса, покатувавши, спровадив на розп‘яття.
16. А вояки відвели Його всередину дому, себто в преторію, і зібрали увесь загін вояків.
17. І одягли Його в багряницю і, сплівши терновий вінець, поклали на Нього;