20. А вранці, коли проходили мимо, побачили, що смоковниця всохла до коріння.
21. Тому, пригадавши, Петро сказав Йому: Учителю! Подивися: смоковниця, котру Ти прокляв, засохла.
22. Ісус у відповідь сказав їм: Майте віру Божу!
23. Бо істину вам кажу: Якщо хтось скаже горі оцій: Посунься і кинься в море, і не матиме сумніву в серці своєму, але повірить, що справдиться за словом його, – буде йому, чого не зажадає.
24. Тому й кажу вам: усе, що будете просити в молитві, – вірте, що одержите, – і буде вам.
25. І коли стоїте на молитві, прощайте, якщо маєте щось на когось, щоб і Батько ваш Небесний простив вам гріхи ваші;
26. А якщо не прощаєте, то й Батько ваш Небесний не простить вам гріхів ваших.
27. Прийшли знову до Єрусалиму. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього священики і книжники, і старшини.
28. І казали Йому: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі владу дав чинити це?
29. Ісус сказав їм у відповідь: Запитаю і Я вас про одну річ, відповідайте Мені; тоді і Я скажу вам, якою владою це чиню;
30. Хрещення Іванове з небес було чи від людей? Відповідайте Мені!
31. Та вони міркували між собою: Якщо скажемо: з небес, то Він скаже: То чому ж ви не повірили йому?