26. Бо хто буде соромитися Мене і Моїх слів, того Син Людський посоромиться, коли прийде у славі своїй, і Отчій, і святих Ангелів.
27. Повідую вам істину: Є деякі, що стоять тут, які не спізнають смерти, але побачать Царство Боже.
28. По цих словах десь через вісім днів, узяв Петра, Івана та Якова і пішов Він на гору помолитися.
29. І коли молився, вигляд обличчя Його змінився, і одежа Його стала білою і осяйною.
30. І ось, два мужі розмовляли з Ним, котрі були Мойсей та Ілля;
31. Котрі прийшли у славі, вони говорили про Його відхід, котрого Йому треба було звершити в Єрусалимі.
32. А Петро і ті, що були з ним, обтяжені були сном; але пробудилися, побачили славу Його, і двох мужів, котрі стояли з Ним.
33. І коли вони відходили од Нього, сказав Петро Ісусові: Учителю! Добре нам отут бути; вчинимо три курені: одного Тобі, одного Мойсеєві, і одного Іллі, – не відаючи, що казав.
34. Коли він говорив це, з‘явилася хмарина і осяяла їх; і настрашилися, коли ті зайшли в хмару.
35. І був з хмари голос, що казав: Це – Син Мій улюблений; Його слухайте.
36. Коли був голос цей, залишився Ісус один. А вони промовчали і нікому не говорили за тих днів про те, що бачили.
37. А наступного дня, коли вони зійшли з гори, зустріло Його багато народу,
38. Раптом хтось із народу закричав: Учителю! Благаю Тебе глянути на мого сина, він-бо один у мене: