23. А до всіх Він сказав: Якщо хтось хоче йти за Мною, відмовся од себе, візьми хреста свого щоденно і йди за Мною слідом.
24. Бо хто хоче життя своє зберегти, той втратить його; а хто втратить життя заради Мене, той врятує його;
25. Бо яка чоловікові користь надбати цілий світ, а себе самого погубити, чи нашкодити собі?
26. Бо хто буде соромитися Мене і Моїх слів, того Син Людський посоромиться, коли прийде у славі своїй, і Отчій, і святих Ангелів.
27. Повідую вам істину: Є деякі, що стоять тут, які не спізнають смерти, але побачать Царство Боже.
28. По цих словах десь через вісім днів, узяв Петра, Івана та Якова і пішов Він на гору помолитися.
29. І коли молився, вигляд обличчя Його змінився, і одежа Його стала білою і осяйною.
30. І ось, два мужі розмовляли з Ним, котрі були Мойсей та Ілля;
31. Котрі прийшли у славі, вони говорили про Його відхід, котрого Йому треба було звершити в Єрусалимі.
32. А Петро і ті, що були з ним, обтяжені були сном; але пробудилися, побачили славу Його, і двох мужів, котрі стояли з Ним.
33. І коли вони відходили од Нього, сказав Петро Ісусові: Учителю! Добре нам отут бути; вчинимо три курені: одного Тобі, одного Мойсеєві, і одного Іллі, – не відаючи, що казав.
34. Коли він говорив це, з‘явилася хмарина і осяяла їх; і настрашилися, коли ті зайшли в хмару.
35. І був з хмари голос, що казав: Це – Син Мій улюблений; Його слухайте.
36. Коли був голос цей, залишився Ісус один. А вони промовчали і нікому не говорили за тих днів про те, що бачили.
37. А наступного дня, коли вони зійшли з гори, зустріло Його багато народу,
38. Раптом хтось із народу закричав: Учителю! Благаю Тебе глянути на мого сина, він-бо один у мене:
39. Його охоплює (нечистий) дух, і він раптом скрикує, і терзає його, аж він випускає піну; і насилу відступає од нього, змучивши його.
40. Я просив учнів Твоїх вигнати його; і вони не змогли.
41. Ісус у відповідь сказав: О, роде невірний і розбещений! Доки буду з вами і терпітиму вас? Приведи сюди сина твого.