23. Під час плавання їхнього Він заснув. А на озері зчинилася буря значна, і заливало їх хвилями, і вони були в небезпеці.
24. Вони підійшли, розбудили Його і сказали: Наставнику! Наставнику! Гинемо! Але Він підвівся й заборонив вітрові і хвилям; і вони вщухли, і тиша настала.
25. Тоді сказав Він їм: Де віра ваша? А вони у страхові і подиві сказали один одному: Хто ж це такий, що навіть вітрам наказує і воді, і підкоряються Йому?
26. І припливли в країну Гадаринську, що навпроти Галілеї.
27. А коли Він вийшов на берег, зустрів Його один чоловік городянин, що з давніх часів мав у собі демонів, не вдягався ніколи, і мешкав не в оселі, а в гробах (печерах).
28. Він побачив Ісуса, закричав, і впав перед Ним ницьма і голосно сказав: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене.
29. Бо Ісус звелів духові нечистому вийти з цього чоловіка; тому що він тривалий час мучив його, аж так, що його зв‘язували ланцюгами і мотузками, оберігаючи його, але він розривав ланцюги, – і гнав його демон у пустелю.