3. Він ступив в один човен, котрий був Симонів, і попросив його відпливти трохи від берега, а тоді сів і навчав народ із човна.
4. А коли перестав навчати, сказав Симонові: Відпливи на глибину, і закиньте сіті свої для лову.
5. Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! Ми працювали цілісіньку ніч і нічого не впіймали; але за словом Твоїм закину сіті.
6. Учинивши це, вони впіймали силу риби, навіть сіть у них проривалася.
7. І дали знати друзям, що були в другому човні, аби припливли їм на допомогу; і припливли, і наповнили обидва човни аж так, що вони почали потопати.
8. Забачивши те, Симон Петро припав до колін Ісуса і сказав: Вийди від мене, Господе! Тому що я чоловік грішний.
9. Бо жах виповнив його і всіх, що були з ним, від цього улову риби, ними впійманої.
10. Також і Якова та Івана, синів Зеведеєвих, що були приятелями Симонові. І сказав Ісус Симонові: Не бійся; віднині будеш ловити людей.
11. Вони витягли обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним.