31. І прийшов до Капернауму, місто галілейське, і навчав їх у дні суботні.
32. І дивувалися з учення Його, бо слово Його було владне.
33. Був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа бісівського, і він закричав несамовитим голосом:
34. Припини! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
35. Ісус заборонив йому, сказавши: Замовкни і вийди з нього. І демон, поваливши його (чоловіка) посередині синагоги, вийшов з нього, анітрохи не завдавши йому шкоди.
36. І виповнив усіх жах, і загомоніли поміж собою: Що ж воно означає, що Він владно, із силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
37. І полинула чутка про Нього по всіх довколишніх місцях краю.
38. Він вийшов із синагоги, і пішов до оселі Симона; а теща Симонова була у важкій пропасниці; і просили Його за неї.
39. Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу підвелася і служила їм.
40. А коли зайшло сонце, усі, в кого були хворі на різні недуги, приводили їх до Нього; і Він клав на кожного з них руки, і уздоровлював їх.