8. Коли Ірод побачив Ісуса, вельми зрадів, бо давно хотів побачити Його, бо дуже багато чував про Нього і сподівався побачити від Нього яке-небудь диво.
9. І ставив Йому багато запитань; але Він нічого не відповідав йому.
10. А першосвященики і книжники стояли і щосили звинувачували Його.
11. Але Ірод зі своїми вояками принизив Його і, зганьбивши Його, одягнув Його у світлу одежу та й відіслав назад до Пилата.
12. І стали того дня Пилат та Ірод приятелями поміж собою, а раніше ворогували один з одним.
13. А Пилат скликав першосвящеників і старшин, і народ,
14. І сказав їм: Ви привели до мене Цього Чоловіка, що підбурює народ; і ось, я у вашій присутності дослідив і не знайшов у Чоловіка Цього жодної провини, за що ви Його звинувачуєте;
15. А Ірод також: бо я послав Його до нього, і нічогісінько не знайдено в Ньому такого, за що варто було б зрокувати Його на смерть.
16. Отож, покаравши Його, відпущу.
17. А йому якраз треба було заради свята відпустити їм одного в‘язня.
18. Але увесь народ почав кричати: Смерть Йому! Відпусти нам Варавву.
19. Варавву ув‘язнили за вчинене у місті заворушення і вбивство.
20. Пилат знову підніс голос, бажаючи відпустити Ісуса.
21. Але вони кричали: Розіпни! Розіпни Його!
22. А він утретє сказав їм: Яке ж зло Він учинив? Я нічогісінько не знаходжу в Ньому, за що варто було б зрокувати на смерть; Отож, покараю Його і відпущу.
23. Але вони продовжували голосно кричати, вимагаючи, щоб Його розп‘яли; і крик їхній та першосвящеників домігся свого.
24. І Пилат ухвалив вчинити за проханням їхнім,
25. І відпустив їм ув‘язненого за підбурювання і вбивство в тюрму, котрого вони просили; а Ісуса віддав на їхню волю.
26. І коли повели Його, то схопили якогось Симона із Кирінеї, що повертався з поля, і поклали на нього хреста, щоб ніс за Ісусом.
27. І рушила за ним безліч народу і жінок, котрі плакали і ридали за Ним.
28. А Ісус обернувся до них і сказав: Доньки єрусалимські! Не плачте за Мною, але плачте за собою і за діток ваших!