22. А втім, Син Людський іде за призначенням; але горе тому чоловікові, що Його зраджує.
23. І вони почали запитувати один в одного, хто б це серед них був такий, що вчинив би подібне.
24. Була також поміж ними суперечка, хто з них має вшановуватися більше.
25. А Він сказав їм: Царі володарюють над народами, і ті, що володіють ними, благодійниками називаються;
26. А ви не так: Але хто з вас більший, нехай буде, як менший; а старший, – як служник.
27. Бо хто більший: той, що за столом, чи служник? Чи не той, що за столом? А Я поміж вами, як служник.
28. Але ви були зі Мною у скрутах Моїх,
29. І Я заповідаю вам, як заповідав Мені Батько Мій, Царство,
30. Щоб їли і пили за трапезою Моєю в Царстві Моєму, і сядете на престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.
31. І сказав Господь: Симоне! Симоне! Ось, сатана хотів мати вас, щоб пересіяти вас, як пшеницю;
32. Але Я молився за тебе, щоб не вичахла віра твоя; а ти, коли навернешся, утверджуй братів твоїх.
33. Він відповідав Йому: Господе! З Тобою я готовий і в тюрму, і на смерть піти.
34. Але Він сказав: Запевняю тебе, Петре, що не проспіває півень сьогодні, як ти аж тричі зречешся, що не знаєш Мене.
35. І сказав їм: Коли Я послав вас без мішка і без торби та без взуття, чи бракувало вам чогось? Вони відповідали: Нічого.
36. Тоді Він сказав їм: Але тепер, хто має мішка, той візьми його, а також торбу; а в кого нема, продай одежу свою і купи меча.