27. І прийшов він у Дусі до храму. І коли батьки принесли Дитятко Ісуса, щоб звершити над Ним узвичаєний обряд,
28. Він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29. А зараз, Господе, дозволь відійти служникові Твоєму, за словом Твоїм, з миром,
30. Тому що побачили очі мої порятунок Твій,
31. Котрого Ти приготував перед усіма народами.
32. Світло для просвіти поганів, і славу народу Твого Ізраїля.
33. А Йосип і Матір Його дивувалися зі сказаного про Нього.
34. І благословив їх Симеон, і сказав Марії, матері Його: Ось, лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, і на знак незгоди, –
35. І тобі самій меч прониже душу, – нехай відкриються заміри багатьох сердець.
36. Була тут також Анна пророчиця, донька Фануїлова з коліна Асирового, що сягнула глибокої старости, і прожила з чоловіком від дівування свого сім років,
37. Удова років вісімдесяти чотирьох, котра не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.
38. І вона о тій хвилині підійшла і прославляла Господа, і говорила про Нього усім, що наджидали визволення в Єрусалимі.
39. І коли вони звершили все за приписами Закону Господнього, повернулися до Галілеї, до міста свого Назарету.
40. А Дитя виростало і зміцнювалося духом, виповнюючися премудрістю; і благодать Божа була на Ньому.
41. Щороку батьки Його ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42. І коли Йому виповнилося дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалиму на свято;
43. Та коли по закінченні днів свята поверталися, то залишився юнак Ісус в Єрусалимі; і не помітили цього Йосип і Матір Його;
44. Але сподівалися, що Він іде з іншими; а коли пройшли одноденний шлях, почали шукати Його поміж родичами і знайомими;