25. Тоді був у Єрусалимі чоловік на ім‘я Симеон. Він був муж праведний і благочестивий, що начікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
26. Йому було явлено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
27. І прийшов він у Дусі до храму. І коли батьки принесли Дитятко Ісуса, щоб звершити над Ним узвичаєний обряд,
28. Він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29. А зараз, Господе, дозволь відійти служникові Твоєму, за словом Твоїм, з миром,
30. Тому що побачили очі мої порятунок Твій,
31. Котрого Ти приготував перед усіма народами.
32. Світло для просвіти поганів, і славу народу Твого Ізраїля.
33. А Йосип і Матір Його дивувалися зі сказаного про Нього.
34. І благословив їх Симеон, і сказав Марії, матері Його: Ось, лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, і на знак незгоди, –
35. І тобі самій меч прониже душу, – нехай відкриються заміри багатьох сердець.
36. Була тут також Анна пророчиця, донька Фануїлова з коліна Асирового, що сягнула глибокої старости, і прожила з чоловіком від дівування свого сім років,
37. Удова років вісімдесяти чотирьох, котра не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.
38. І вона о тій хвилині підійшла і прославляла Господа, і говорила про Нього усім, що наджидали визволення в Єрусалимі.
39. І коли вони звершили все за приписами Закону Господнього, повернулися до Галілеї, до міста свого Назарету.
40. А Дитя виростало і зміцнювалося духом, виповнюючися премудрістю; і благодать Божа була на Ньому.
41. Щороку батьки Його ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.