32. Посланці пішли і знайшли, як Він казав їм.
33. А коли вони відв‘язували молодого віслюка, господарі його сказали їм: Нащо відв‘язуєте віслюка?
34. Вони відповідали: Він необхідний Господові.
35. І привели його до Ісуса; і накинули одежу свою на віслюка і всадовили на нього Ісуса.
36. І коли Він їхав, стелили одежу свою на дорозі.
37. А коли Він наблизився до узвозу з Оливної гори, то всі численні учні почали з радістю й голосно прославляти Бога за всі чудеса, котрі вони бачили,
38. Кажучи: Благословенний Цар, що йде в ім‘я Господнє! Мир на небесах і слава на висоті!
39. І деякі фарисеї з-поміж народу сказали Йому: Учителю! Заборони учням твоїм.
40. Але Він сказав їм у відповідь: Повідую вам, що, коли вони замовкнуть, то заволає каміння.
41. І коли наблизився до міста, то глянув на нього й заплакав над ним,
42. І сказав: О, якби хоч ти цього дня спізнало, що слугує мирові твоєму! Але це утаємничене нині від очей твоїх,
43. Бо прийдуть на тебе дні, коли вороги твої валом тебе оточать, і обляжуть тебе, і тіснитимуть тебе звідусіль,
44. І розорять тебе, і повбивають діток твоїх, і не залишать у тебе каменя на камені, за те, що ти не пізнало часу відвідин твоїх.
45. А коли зайшов до храму, почав виганяти купців, що продавали, і покупців, що купляли,
46. Кажучи їм: Написано: Дім Мій є дім молитви; а ви вчинили його вертепом розбійників.
47. І навчав щодня у храмі. А першосвященики і книжники й старшини народу шукали можливости убити Його,