12. І сказав молодший з них батькові: Отче! Дай мені належну частину маєтку. І батько розділив їм маєток.
13. Як минуло багато днів, молодший син зібрав усе й пішов до далекої країни і там розтратив маєток свій, живучи розпутно.
14. А коли він усе прожив-прогайнував, то настав страшний голод у тій країні, і він почав бідувати,
15. І пішов, пристав до одного з мешканців країни тієї, а той послав його на поля свої пасти свиней;
16. І він радий був виповнити черево своє бодай стручками, що їли свині, але ніхто не давав йому.
17. А коли прийшов до тями, то сказав (собі): Скільки наймитів у батька мого мають хліба надмір, а я помираю від голоду!
18. Підведуся, піду до батька мого і скажу йому: Отче! Я згрішив супроти неба і перед тобою;
19. І вже недостойний називатися сином твоїм; прийми мене в число наймитів твоїх.
20. Він підвівся і пішов до батька свого. І коли він був іще далеко, побачив його батько і змилосердився; і побіг, а тоді впав йому на груди і цілував його.
21. А син сказав йому: Отче! Я згрішив супроти неба і перед тобою, і вже не гідний називатися сином твоїм.
22. А батько сказав служникам своїм: Принесіть найкращу одежу і одягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги.
23. І приведіть відгодоване теля і заколіть; почнемо їсти і веселитися,
24. Бо цей син мій був мертвий і ожив, пропадав і знайшовся. І почали веселитися.