15. Зачувши це, один з тих, що сиділи з Ним при столі, сказали Йому: Блаженний, хто хліб споживатиме в Царстві Божому!
16. А Він сказав йому: Один чоловік вчинив значну вечерю і покликав багатьох;
17. І коли настав час вечері, послав служника свого сказати покликаним: Ідіть, бо вже все приготовлене.
18. І почали всі, неначе змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: Я купив землю, і мені треба піти й подивитися на неї, прошу тебе, вибач мені.
19. Другий сказав: Я купив п‘ять пар волів і йду їх випробувати; прошу тебе, вибач мені.
20. Третій сказав: Я одружився і тому не можу прийти.
21. Коли служник той повернувся, то доповів про це володареві своєму. Тоді господар дому розгнівався і сказав служникові своєму: Побіжи скорше вулицями і перевулками міста, і приведи сюди вбогих, калік, кульгавих і сліпих.
22. І сказав служник: Володарю! Виконано, як ти звелів, і є ще місце.
23. Володар сказав служникові: Піди шляхами й на майдани і переконай прийти, щоб виповнився дім мій;
24. Бо повідую вам, що ніхто з отих покликаних не покуштує Моєї вечері; бо кликаних багато, але мало вибраних.
25. Із Ним простувало багато народу; і Він, звернувшися до них, сказав їм:
26. Якщо хтось приходить до Мене, і не зненавидить батька свого, і матері своєї, і дружини, і дітей, і братів та сестер, а, до того ж, навіть життя свого, той не може бути Моїм учнем.
27. І хто не несе хреста свого і не йде за Мною, не може бути Моїм учнем.
28. Бо хто з вас, бажаючи спорудити вежу, не присяде передніше і не вирахує видатків, і чи має він, що необхідне для звершення її,
29. Щоб, коли покладе підмурка і не зможе звершити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього,
30. Кажучи: Цей чоловік почав будувати і не міг скінчити.
31. Або, який цар, йдучи на війну супроти другого царя, не сяде і не порадиться передніше, чи сильний він з десятьма тисячами протистояти тому, що йде на нього з двадцятьма тисячами?
32. Інакше, поки той ще далеко, він пошле посольство до нього – просити миру.