3. Ні, кажу вам: Але якщо не покаєтеся, усі так само загинете.
4. Чи ви гадаєте собі, що ті вісімнадцять чоловіків, на котрих упала вежа Силоамська і повбивала їх, мали більшу провину від усіх, що замешкали в Єрусалимі?
5. Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся усі, так само загинете.
6. І сказав цю притчу: Один чоловік мав у винограднику своєму посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній, і не знайшов.
7. І сказав виноградареві: Ось, я третій рік приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, нащо вона землю марнує?
8. Але він сказав йому у відповідь: Господарю! Залиши її на цей рік також; а поки що я обкопаю її і обкладу гноєм;
9. Чи не принесе плоду; а якщо ні, то наступного року зрубаєш її.
10. Однієї суботи навчав Він у синагозі;
11. Там була жінка, що вісімнадцять літ мала духа немочі: вона була скорчена і не могла випростатися.
12. Коли Ісус побачив її, то підкликав її і сказав: Жінко! Ти звільняєшся від недуги твоєї.
13. І поклав на неї руки; і вона тієї ж миті випросталася і почала прославляти Бога.
14. При цьому старший у синагозі, обурюючись, що Ісус уздоровив у суботу, сказав народові: Є шість днів, упродовж котрих можна діяти; за тих (днів) і приходьте уздоровлюватися, а не суботнього дня.
15. Господь сказав йому у відповідь: Лицеміре! Чи не відв‘язує кожний з вас свого вола, або віслюка від ясел у суботу, і чи не веде напоїти?
16. Чи ж оцю Авраамову доньку, котру сатана зв‘язав був на вісімнадцять літ, не належить звільнити від ланцюгів цих суботнього дня?
17. І коли говорив Він це, усі, що протидіяли Йому, соромилися; і увесь народ радів, за всі славні діяння Його.
18. А Він сказав їм: На що схоже Царство Боже? І до чого прирівняю його?