15. Господь сказав йому у відповідь: Лицеміре! Чи не відв‘язує кожний з вас свого вола, або віслюка від ясел у суботу, і чи не веде напоїти?
16. Чи ж оцю Авраамову доньку, котру сатана зв‘язав був на вісімнадцять літ, не належить звільнити від ланцюгів цих суботнього дня?
17. І коли говорив Він це, усі, що протидіяли Йому, соромилися; і увесь народ радів, за всі славні діяння Його.
18. А Він сказав їм: На що схоже Царство Боже? І до чого прирівняю його?
19. Воно схоже на гірчичне зерно, котре взяв чоловік і посадив у саду своєму: і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні ховалися поміж гіллям його.
20. І ще сказав: До чого Мені прирівняти Царство Боже?
21. Воно схоже на закваску, котру жінка взяла і поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисло.
22. І проходив через міста та поселення й навчав, прямуючи до Єрусалиму.
23. Аж сказав хтось (з народу) до Нього: Господе! Невже мало буде тих, що врятуються? А Він сказав їм:
24. Докладайте зусиль, щоб увійти через вузьку браму, бо, повідую вам, чимало шукатимуть увійти і не зможуть.
25. Коли господар дому підведеться і замкне двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете гримати у двері і будете казати: Господе! Господе! Відчини нам. Але Він скаже вам у відповідь: Не знаю вас, звідки ви.
26. Тоді будете казати: Ми їли і пили перед Тобою, і на вулицях наших навчав Ти.
27. Але Він скаже: Повідую вам: Не знаю вас, звідки ви; відійдіть од Мене всі, хто чинить неправду.
28. Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова та всіх пророків у Царстві Божому, а себе такими, котрих виганяють геть.
29. І прийдуть від сходу та заходу, і від півночі та півдня, і сядуть в Царстві Божому.
30. І ось, є останні, котрі будуть першими, і є перші, котрі будуть останніми.