10. І потім приходите і стаєте перед лицем Моїм у домі цьому, що носить ймення Моє, і кажете: Ми врятовані, щоб надалі чинити всю оту мерзоту.
11. Чи не став вертепом розбійників в очах ваших цей дім, що носить ймення Моє? Ось, Я бачив це, говорить Господь.
12. Підіть же на місце Моє в Шіло, де Я раніше призначив перебувати йменню Моєму, і подивіться, що вчинив Я з ним за нечестя народу Мого, Ізраїля.
13. І нині, через те, що ви вдаєтеся до цих справ, говорить Господь, і Я говорив вам з досвітку, а ви не дослухалися, і кликав вас, а ви не відповідали,
14. То Я так само вчиню з домом цим, що носить ймення Моє, на якого ви покладаєтеся, і з місцем, котре Я дав вам і батькам вашим, як учинив із Шіло.
15. І відкину вас від обличчя Мого, як відкинув усіх братів ваших, все насіння Єфремове.
16. А ти не проси за цей народ і не піднось за них молитви і благання, і не заступайся за них переді Мною, бо Я не почую тебе.
17. Чи не бачиш, чим вони займаються в містах Юдейських і на вулицях Єрусалиму?
18. Діти збирають дрова, а батьки розпалюють вогнища, і жінки місять тісто, щоб ліпити пироги для богині неба і звершувати поливання іншим богам, щоб засмутити Мене.
19. Але чи Мене вони засмучують? – говорить Господь; чи не себе самих на власний сором?