25. Господь відкрив сховище Своє і взяв у ньому посудини гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваота є справа на землі халдейській.
26. Рушайте на неї з усіх країн, розчиняйте житниці її, топчіть її, мов снопи, зовсім винищіть її, щоб нічогісінько від неї не залишилося;
27. Убивайте всіх волів її, нехай ідуть на заклання: горе їм! Бо надійшов день їхній, час навідин їхніх.
28. Чутно голос утікачів і тих, що рятувалися з Вавилонського краю, щоб сповістити на Сіоні про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його.
29. Скличте стрільців супроти Вавилону; усі, що напружуєте лука, розташуйтеся довкіл нього, щоб ніхто не врятувався з нього, відплатіть йому за вчинене ним; як він учиняв, так учиняйте з ним; бо він звеличився супроти Господа, супроти Святого Ізраїлевого.
30. За це впадуть юнки його на вулицях його і всі вояки його винищені будуть того дня, говорить Господь.
31. Ось, Я на тебе, гордине, говорить Господь, Бог Саваот; бо настав день твій, час навідин твоїх.
32. І спіткнеться гординя і впаде, і ніхто не підніме його; і запалю вогонь у містах його, – і пожере все довкола нього.
33. Так говорить Господь Саваот: Пригнічені сини Ізраїля, як і сини Юди, і всі, що полонили їх, міцно тримають їх, і не хочуть відпустити їх.
34. Але Визволитель їхній сильний, Господь Саваот – ймення Йому; Він дослідить справу їхню, щоб заспокоїти землю і спричинити трепет мешканців Вавилону.