17. Ізраїль – розпорошена отара; леви розігнали його; передніше об'їдав його цар асирійський, а цей, останній, Навуходоносор, цар вавилонський, навіть кістки йому поламав.
18. А тому так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось, Я навідаю царя вавилонського і землю його, як навідав царя асирійського.
19. І поверну Ізраїля на пасовиська його, і буде він пастися на Кармелі й Башані, і душа його насититься на Єфремовій горі і в Ґілеаді.
20. За тих днів і в ту пору, говорить Господь, будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Юди, і не знайдуть їх; бо прощу тим, котрих залишу живими.
21. Рушай на неї, на землю обурливу, і накажіть її мешканцям: Спустошуй і винищуй усе за ними, говорить Господь, і вчини все, що Я звелів тобі.
22. Гамір битви на землі і велика руїна!
23. Який розбитий і понищений молот усієї землі! Як Вавилон учинився жахіттям поміж народами!
24. Я розкидав тенета на тебе, і ти впійманий, Вавилоне, не передбачаючи того, ти знайдений і схоплений, тому що повстав супроти Господа.
25. Господь відкрив сховище Своє і взяв у ньому посудини гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваота є справа на землі халдейській.
26. Рушайте на неї з усіх країн, розчиняйте житниці її, топчіть її, мов снопи, зовсім винищіть її, щоб нічогісінько від неї не залишилося;
27. Убивайте всіх волів її, нехай ідуть на заклання: горе їм! Бо надійшов день їхній, час навідин їхніх.
28. Чутно голос утікачів і тих, що рятувалися з Вавилонського краю, щоб сповістити на Сіоні про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його.
29. Скличте стрільців супроти Вавилону; усі, що напружуєте лука, розташуйтеся довкіл нього, щоб ніхто не врятувався з нього, відплатіть йому за вчинене ним; як він учиняв, так учиняйте з ним; бо він звеличився супроти Господа, супроти Святого Ізраїлевого.