16. Винищіть у Вавилоні і сівача, і женця із серпом в пору жнив; від страху згубного меча нехай кожний повернеться до народу свого, і кожний нехай утікає до свого краю.
17. Ізраїль – розпорошена отара; леви розігнали його; передніше об'їдав його цар асирійський, а цей, останній, Навуходоносор, цар вавилонський, навіть кістки йому поламав.
18. А тому так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось, Я навідаю царя вавилонського і землю його, як навідав царя асирійського.
19. І поверну Ізраїля на пасовиська його, і буде він пастися на Кармелі й Башані, і душа його насититься на Єфремовій горі і в Ґілеаді.
20. За тих днів і в ту пору, говорить Господь, будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Юди, і не знайдуть їх; бо прощу тим, котрих залишу живими.
21. Рушай на неї, на землю обурливу, і накажіть її мешканцям: Спустошуй і винищуй усе за ними, говорить Господь, і вчини все, що Я звелів тобі.
22. Гамір битви на землі і велика руїна!
23. Який розбитий і понищений молот усієї землі! Як Вавилон учинився жахіттям поміж народами!