8. Це – вгодовані коні: кожний із них ірже до дружини ближнього.
9. То невже Я не покараю за це? – Говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як оцей?
10. Виходьте на мури його і руйнуйте, та не дощенту; знищіть зубці їхні, тому що вони не Господні.
11. Бо дім Ізраїля і дім Юдин вчинили зі Мною дуже підступно, говорить Господь.
12. Вони обмовили Господа і сказали: Немає Його, і лихо не прийде до нас, і ми не побачимо ні меча, ані голоду.
13. І пророки стануть вітром, і слова Господнього немає в них; над ними самими нехай це станеться,
14. А тому, ось так говорить Господь Бог Саваот: За те, що ви мовите такі слова, ось, Я вчиню слова Мої в устах твоїх вогнем, а цей народ – дровами, і цей вогонь пожере їх.
15. Ось, Я приведу на вас, доме Ізраїлів, народ іздалеку, говорить Господь, народ потужний, народ давній, народ, котрого мови ти не знаєш, і не будеш розуміти, що він говорить.
16. Сагайдак його – як відкритий гріб; усі вони – люди хоробрі.
17. І з'їдять вони жниво твоє і хліб твій; з'їдять синів твоїх і доньок твоїх, з'їдять овець твоїх і волів твоїх, з'їдять виноград твій, і смокви твої, зруйнують мечем укріплені міста твої, на котрі ти сподіваєшся.
18. Але й за тих днів, говорить Господь, не винищу вас дощенту.