1. Походіть вулицями Єрусалиму, і подивіться, і допильнуйте, і пошукайте на майданах його, чи не знайдеться чоловіка, чи немає такого, що правду шанує та істину шукає? Я пощадив би Єрусалим.
2. Хоч і кажуть вони: живий Господь! Але присягаються лукаво.
3. О, Господе! Очі Твої чи не до істини навернені? Ти караєш їх, а вони не відчувають болю; Ти винищуєш їх, а вони не зважають на повчання; обличчя свої вчинили вони міцнішими від каміння, не хочуть навернутися.
4. І сказав я сам собі: Можливо, це бідняки; вони нерозважливі, тому що не відають шляхів Господніх, закону Бога свого.
5. Піду я до вельможних і перемовлюся з ними, бо вони знають шляхи Господні, закон Бога свого. Але й вони всі зламали ярмо і розірвали кайдани.
6. За це й уразить їх лев із лісу, вовк пустельний спустошить їх, барс буде підстерігати біля їхніх міст: хто вийде з них, буде розтерзаний, бо помножилися злочини їхні, і посилилося відступництво їхнє.
7. То з якої причини маю простити тобі за все це? Сини твої залишили Мене і присягаються тими, котрі – не боги. Я насичував їх, а вони чинили перелюб і юрбами ходили в доми до блудниць.
8. Це – вгодовані коні: кожний із них ірже до дружини ближнього.
9. То невже Я не покараю за це? – Говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як оцей?
10. Виходьте на мури його і руйнуйте, та не дощенту; знищіть зубці їхні, тому що вони не Господні.
11. Бо дім Ізраїля і дім Юдин вчинили зі Мною дуже підступно, говорить Господь.
12. Вони обмовили Господа і сказали: Немає Його, і лихо не прийде до нас, і ми не побачимо ні меча, ані голоду.
13. І пророки стануть вітром, і слова Господнього немає в них; над ними самими нехай це станеться,