12. Почули народи про ганьбу твою, і зойки твої виповнили землю; бо сильний зіткнувся із сильним, і обидва упали разом.
13. Слово, котре сказав Господь пророкові Єремії про нашестя Навуходоносора, царя вавилонського, щоб звоювати землю єгипетську:
14. Повідайте в Єгипті і дайте знати в Мігдолі, і повідайте в Нофі і Тахпанхесі; скажіть: Підводься і готуйся, бо вже меч пожирає околиці твої.
15. Чому сильний твій відкинутий? – Не встояв, тому що Господь погнав його.
16. Він багатьох здолав, навіть падали один на одного і вигукували: Підводься! Повернемося до народу нашого, на рідну землю нашу від згубного меча!
17. А там кричать: Фараон, цар Єгипту, завагався; він згаяв обумовлений час.
18. Живу Я, говорить Цар, Котрому ймення – Господь Саваот: як Фавор серед гір і мов Кармел біля моря, – така певність, що він прийде.
19. Приготуй собі необхідне для переселення, доню, мешканко Єгипту, бо Ноф буде спустошений, спорожніє, залишиться безлюдним.
20. Єгипет – пречудова телиця; але загибель з півночі поспішає, квапиться.
21. І найманці його серед нього, мов годовані телята, – самі також завернули назад, почали втікати всі, не встояли, бо прийшла на них лиха година їхньої загибелі, час навідин їх.