17. Але неодмінно будемо чинити все те, що вийшло з уст наших, щоб кадити богині неба і звершувати поливання, як ми робили, ми і батьки наші, у містах Юдеї і на вулицях Єрусалиму, тому що тоді ми були ситі і щасливі, і горя не знали.
18. А від того часу, як перестали ми кадити богині неба і звершувати їй поливання, зазнаємо у всьому нестачі і гинемо від меча і голоду.
19. І коли ми кадили богині неба і звершували їй поливання, то хіба без відома чоловіків наших ліпили ми їй пироги з її зображенням і звершували їй поливання?
20. Тоді сказав Єремія до всього народу, чоловікам і жінкам, і всьому народові, котрий так відповідав йому:
21. Чи не це кадіння, котре звершували ви в горах юдейських і на вулицях Єрусалиму, ви і батьки ваші, царі ваші, і ваші князі, і народ країни, пригадав Господь? І чи не воно спало Йому на серце?