23. Коли Єгудія прочитав три чи чотири стовпчики, цар відрізав їх писарським ножиком і кидав на жар у горщику, аж доки не знищив увесь сувій на вогні, котрий палахкотів у горщику.
24. І не злякалися і не розідрали шатів своїх ні цар, ні всі служники його, котрі чули всі ці слова.
25. Хоч Елнатан, і Делая, і Гемарія просили царя не палити того сувою, але він не послухав їх.
26. І наказав цар Єрахмеїлові, синові царя, і Сераї, синові Азраїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь сховав їх.
27. І було слово Господнє до Єремії, потому, як цар спалив сувоя і слова, котрі Барух написав із уст Єремії, і сказано йому:
28. Візьми собі знову іншого сувоя, – і напиши в ньому всі попередні слова, які були в першому сувої, котрого спалив Єгояким, цар юдейський.