15. А тому так говорить Господь Саваот про пророків: Ось, Я нагодую їх полином і водою напою їх із жовчю, бо від пророків єрусалимських нечестя розповсюдилося на всю землю.
16. Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів пророків, що пророкують вам; вони обманюють вас; виповідають мрії серця свого, а не від уст Господніх.
17. Вони постійно говорять тим, що нехтують Мною: Господь сказав: Мир буде у вас. І всілякому, хто вчиняє за упертістю свого серця, кажуть: Не прийде на вас біда.
18. Бо хто стояв на раді Господній і бачив, і чув слово Його? Хто зважав на слово Його – і почув?
19. Ось, наближається буря Господня з люттю, буря грізна, і впаде на голову лиходіїв.
20. Гнів Господній не відвернеться, аж доки Він не звершить і допоки не виконає намірів серця Свого; у прийдешні дні ви зрозумієте це достоту.
21. Я не посилав цих пророків, вони самі надбігли; Я не говорив їм, а вони пророкували.
22. Якби вони стояли на Моїй раді, то оголосили б народові Моєму слова Мої і відвертали б їх від лихого шляху і від недобрих вчинків їхніх.
23. Хіба Я – Бог лише поблизу, говорить Господь, а не Бог – і на віддалі?
24. Чи може людина сховатися в утаємниченому місці, де Я не бачив би її? – Говорить Господь. Чи не виповнюю Я небо і землю? – Говорить Господь.
25. Я чув, що говорять пророки, які Моїм йменням пророкують лжу. Вони кажуть: Мені наснилося, мені наснилося.
26. Чи довго це буде в серці пророків, що пророкують лжу, що пророкують облуду свого серця?