1. Слово Господнє, котре було до Єремії, коли перестали випадати дощі.
2. Плаче Юда, брама його упала, почорніла на землі, і волання зчиняється в Єрусалимі.
3. Вельможні посилають служників своїх по воду; вони приходять до криниць і не знаходять води; повертаються з порожніми посудинами, посоромлені і збентежені, вони покривають свої голови.
4. Бо грунт потріскався від того, що не було дощу на землі, то й землероби збентежилися і покривають свої голови.
5. Навіть лань народжує в полі і залишає дітей, тому що немає трави.
6. І дикі віслюки стоять на пагорбах і ковтають, мов шакали, повітря; очі їхні потьмяніли, тому що немає трави.
7. Хоч беззаконня наше свідчить супроти нас, але Ти, Господе, чини з нами заради ймення Твого; відступництво наше велике, згрішили ми перед Тобою.