11. Бо саме так відкриється вам вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і рятівника Ісуса Христа.
12. Ось чому я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч ви його знаєте і утверджені у справжній і теперішній істині.
13. А справедливим вважаю, доки знаходжуся в цій тілесній оселі, будити вас нагадуванням,
14. Відаючи, що невдовзі маю залишити оселю мою, як Господь наш Ісус Христос відкрив мені.
15. Тому буду прагнути, щоб ви також по моєму відходженні завжди тримали це у пам‘яті.
16. Бо ми звістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не за хитро вигаданими байками йдучи слідом, але як такі, що були самовидцями Його величі.
17. Бо Він прийняв од Бога Вітця честь і славу, коли від пречудової слави прилинув до Нього такий голос: Це є Син Мій улюблений, в Котрому Моя добра воля.
18. І цей голос, що прилинув з небес, ми чули, коли були з Ним на святій горі.
19. І причому маємо найпереконливіше пророче слово; і ви гаразд чините, що навертаєтеся до нього, мов до світильника, що сяє у темному місці, аж доки не почне розвиднятися і не зійде вранішня зоря у серцях ваших,
20. Відаючи найперше про те, що жодне пророцтво у Писанні не припускає власного тлумачення.
21. Бо ніколи пророцтво не зголошувалося з волі людської, але звіщали його святі Божі люди, ведені Духом Святим.