16. І сказав Давид до нього: кров твоя на голові твоїй; тому що уста твої свідчили супроти тебе, коли ти говорив: Я убив помазанця Господнього.
17. І оплакав Давид Саула і сина його Йонатана цією жалобною піснею.
18. І звелів навчити синів Юдиних пісні про лука, як написано у книзі Праведного, і сказав:
19. Врода твоя, о Ізраїлю, погинула на верховинах твоїх! Як упали сильні!
20. Не оповідайте в Ґаті, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не раділи дочки филистимлян, щоб не захоплювалися доньки необрізаних.