8. Але Господь сказав Давидові, батькові моєму: У тебе лежить на серці спорудити храм йменню Моєму; добре, що це на серці у тебе.
9. Однак не ти збудуєш храм, а син твій, котрий вийде зі стегон твоїх, – він збудує храм йменню Моєму.
10. І дотримався Господь слова Свого, котре вирік. Я став на місце Давида, батька мого, і сів на троні Ізраїлевому, як сказав Господь, і збудував дім йменню Господа, Бога Ізраїлевого.
11. І я поставив там Ковчега, в котрому заповіт Господа, складений Ним із синами Ізраїля.
12. І став Соломон біля жертовника Господнього попереду всього зібрання Ізраїльтян, і підніс руки свої,
13. Бо Соломон учинив мідного амвона, довжиною на п'ять ліктів і шириною на п'ять ліктів, а висотою на три лікті, і поставив його посеред двору, і став на ньому, і прихилив коліна перед усім зібранням Ізраїльтян, і підніс руки свої до неба, –
14. І сказав: Господе, Боже Ізраїля! Немає Бога, подібного до Тебе, ні на небі, ані на землі. Ти бережеш заповіта і милість до служників Твоїх, що ходять перед Тобою всім серцем своїм.
15. Ти звершив служникові Твоєму Давидові, батькові моєму, що Ти говорив йому, що вирік Ти устами Твоїми, то цього дня звершив рукою Твоєю.
16. І нині, Господе, Боже Ізраїлів! Виконай служникові Твоєму Давидові, батькові моєму, те, що Ти сказав йому, кажучи: Не переведеться в тебе муж, який сидить переді Мною на троні Ізраїлевому, як тільки сини твої будуть пильнувати за шляхами cвоїми, ходячи в Законі Моєму, як ти ходив переді Мною.
17. І нині, Господе, Боже Ізраїлів! Нехай же буде запевним слово Твоє, котре Ти говорив служникові Своєму Давидові.
18. Бо справді, чи Богові жити з людьми на землі? Якщо небо і небеса не вміщують Тебе, – тим паче храм оцей, котрого я спорудив.
19. Але зглянься на молитву служника Твого і на благання його, Господе, Боже мій! Почуй відозву і молитву, котрою служник Твій молиться перед Тобою.
20. Нехай же будуть очі Твої відкриті на храм оцей вдень і вночі, на місце, де Ти обіцяв поставити ймення Твоє, щоб чути молитву, котрою служник Твій буде молитися на місці оцьому.
21. Почуй благання служника Твого і народу Твого Ізраїля, якими вони будуть молитися на місці цьому; почуй із місця замешкання Твого, з небес, почуй і помилуй!
22. Коли хтось згрішить супроти ближнього свого і вимагатиме від нього присяги, щоб він заприсягнувся, і буде звершуватися присяга перед жертовником Твоїм в храмі цьому,