11. І я поставив там Ковчега, в котрому заповіт Господа, складений Ним із синами Ізраїля.
12. І став Соломон біля жертовника Господнього попереду всього зібрання Ізраїльтян, і підніс руки свої,
13. Бо Соломон учинив мідного амвона, довжиною на п'ять ліктів і шириною на п'ять ліктів, а висотою на три лікті, і поставив його посеред двору, і став на ньому, і прихилив коліна перед усім зібранням Ізраїльтян, і підніс руки свої до неба, –
14. І сказав: Господе, Боже Ізраїля! Немає Бога, подібного до Тебе, ні на небі, ані на землі. Ти бережеш заповіта і милість до служників Твоїх, що ходять перед Тобою всім серцем своїм.
15. Ти звершив служникові Твоєму Давидові, батькові моєму, що Ти говорив йому, що вирік Ти устами Твоїми, то цього дня звершив рукою Твоєю.
16. І нині, Господе, Боже Ізраїлів! Виконай служникові Твоєму Давидові, батькові моєму, те, що Ти сказав йому, кажучи: Не переведеться в тебе муж, який сидить переді Мною на троні Ізраїлевому, як тільки сини твої будуть пильнувати за шляхами cвоїми, ходячи в Законі Моєму, як ти ходив переді Мною.
17. І нині, Господе, Боже Ізраїлів! Нехай же буде запевним слово Твоє, котре Ти говорив служникові Своєму Давидові.
18. Бо справді, чи Богові жити з людьми на землі? Якщо небо і небеса не вміщують Тебе, – тим паче храм оцей, котрого я спорудив.
19. Але зглянься на молитву служника Твого і на благання його, Господе, Боже мій! Почуй відозву і молитву, котрою служник Твій молиться перед Тобою.
20. Нехай же будуть очі Твої відкриті на храм оцей вдень і вночі, на місце, де Ти обіцяв поставити ймення Твоє, щоб чути молитву, котрою служник Твій буде молитися на місці оцьому.
21. Почуй благання служника Твого і народу Твого Ізраїля, якими вони будуть молитися на місці цьому; почуй із місця замешкання Твого, з небес, почуй і помилуй!
22. Коли хтось згрішить супроти ближнього свого і вимагатиме від нього присяги, щоб він заприсягнувся, і буде звершуватися присяга перед жертовником Твоїм в храмі цьому,
23. Тоді Ти почуй з неба, і зверши суд над служниками Твоїми, вчини тому, що завинив, поклавши вчинок його на голову його; і виправдай справедливого, щоб винагородити його за правдою його.
24. Коли зазнає поразки народ Твій, Ізраїль, від ворога його за те, що згрішив перед Тобою, і вони навернуться до Тебе і будуть сповідувати ймення Твоє, і будуть просити і молитися перед Тобою в храмі цьому,
25. Тоді Ти почуй з неба, і прости гріх народу Твого Ізраїля, і поверни їх у край, котрого Ти дав їм і батькам їхнім.
26. Коли замкнеться небо, і не буде дощу за те, що вони згрішили перед Тобою, і будуть молитися на цьому місці, і сповідуватимуть ймення Твоє, і одвернуться від гріха свого, тому що Ти упокорив їх,
27. Тоді Ти почуй із неба, і прости гріх служників Твоїх і народу Твого Ізраїля, показавши їм добрий шлях, котрим їм простувати, і пошли дощ на землю Твою, котру Ти дав народові Твоєму у спадок.
28. Чи голод буде на землі, чи буде моровиця, чи буде вітер пекучий, або іржа, сарана і черва, чи будуть притісняти його вороги на землі володінь його, чи буде якесь лихо, якась хвороба,